розтлівати — 1 дієслово недоконаного виду розбещувати розтлівати 2 дієслово недоконаного виду починати жевріти, розгорятися діал … Орфографічний словник української мови
розтлівання — я, с. Дія за знач. розтлівати I і розтліватися I … Український тлумачний словник
розтліватися — I а/юся, а/єшся, недок., розтли/тися, лю/ся, ли/шся, док. 1) Ставати аморальним, розпутним; розбещуватися. 2) тільки недок. Пас. до розтлівати I. II а/ється, недок., діал. Розгорятися … Український тлумачний словник
розгнивати — а/є, недок., розгни/ти, иє/, док., розм., рідко. Поступово зогнивати; розтлівати … Український тлумачний словник
розтлити — див. розтлівати I … Український тлумачний словник
розпускати — I = розпустити (привчати когось до поганих, аморальних звичок; потураючи комусь, робити його недисциплінованим, свавільним), розбещувати, розбестити, розкладати, розкласти, псувати, розпаскуджувати, розпаскудити, розтлівати, розтлити II ▶ див.… … Словник синонімів української мови